ХАТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ха́та «сільський одноповерховий житловий будинок; внутрішнє житлове приміщення такого будинку»
запозичене в давньоруські діалекти із пізньоскіфсько-сарматського *xata (‹ ір. kata), спорідненого з ір. kad «будинок», ав. kata- «кімната, хижа, погріб»;
приклади переходу початкового k › x засвідчені в осетинській та інших східноіранських мовах (ЭССЯ 8, 21–22);
з української мови слово поширилося в російську, польську та інші слов’янські;
менш переконливі припущення про запозичення з фіноугорських мов, пор. уг. ház «дім, хата», фін. kota та ін. (Фасмер IV 226), або з нвн. нн. Kate «хатина, халупа» (Matzenauer LF 7, 217), про спорідненість із кут (Горяев 395);
висловлювалася також думка, що слово ха́та виходить за межі індоєвропейських мов і є ностратичним елементом (*kadk «будувати, сплітати, робити посуд»): ар. qidr «горщик», груз. ḳed «камінь по кутках будови», ав. kata «комора, кліть», перс. kad «будинок», драв. kҺuti «тс.» (Иллич-Свитыч Опыт 1976, 316–317);
р. бр. ха́та, п. ч. слц. вл. chata;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підха́тничка
«мухоловка сіра, Muscicapa striata Pall.»
(орн.)
поха́тник
«рознощик»
поха́тництво
похату́шний
«такий, що не сидить вдома, блукає по чужих хатах»
при́хата
приха́тній
при́хаток
ха́тєний
хати́на
ха́тисько
хаті́й
«домувальник, сидень»
хатни́й
«домашній»
ха́тник
«тс.»
ха́тнище
«пусте місце, де колись стояла хата»
ха́тній
хатчи́на
ха́тяний
хачи́на
«менша (заселена) половина хати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kata- «кімната, хижа, погріб» | авестійська |
| kata «комора, кліть» | авестійська |
| qidr «горщик» | арабська |
| ха́та | білоруська |
| chata | верхньолужицька |
| ḳed «камінь по кутках будови» | грузинська |
| kҺuti «тс.» | дравідійські |
| kad «будинок» | іранські |
| Kate «хатина, халупа» | нижньонімецька |
| Kate «хатина, халупа» | нововерхньонімецька |
| kad «будинок» | перська |
| chata | польська |
| ха́та | російська |
| chata | словацька |
| ház «дім, хата» | угорська |
| kota | фінська |
| chata | чеська |
| *xata (‹ ір. kata) | ? |
| ház «дім, хата» | ? |
| кут | ? |
| ха́та (*kadk «будувати, сплітати, робити посуд»): | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України