ХАРЦИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
харци́з «розбійник, грабіжник»
запозичення з турецької мови;
тур. hιr-sιz «злодій, шахрай» неясного походження;
р. харци́з;
Фонетичні та словотвірні варіанти
харци́га
«скнара»
харци́за
харци́зити
харци́зник
харци́зство
харцизя́ка
харцизя́цтво
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| харци́з | російська |
| hιr-sιz «злодій, шахрай» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України