ХАРЛАК — ЕТИМОЛОГІЯ
харла́к «бідняк, злидар; шкапа»
похідне утворення від ха́рий «гидкий, бридкий» ‹ псл. xarъjü «поганий, старий»;
експресивний формант -лак, очевидно, під впливом борла́к, масла́к, вурдала́к і под;
п. charłak, cherłak, chorłak, chyrłak «бідняк, злидар; хвора, немічна, хирна людина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| charłak «бідняк, злидар; хвора, немічна, хирна людина» | польська |
| cherłak «бідняк, злидар; хвора, немічна, хирна людина» | польська |
| chorłak «бідняк, злидар; хвора, немічна, хирна людина» | польська |
| chyrłak «бідняк, злидар; хвора, немічна, хирна людина» | польська |
| xarъjü «поганий, старий» | праслов’янська |
| ха́рий «гидкий, бридкий» | ? |
| -лак | ? |
| борла́к | ? |
| масла́к | ? |
| вурдала́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України