ХАРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ха́ркати «випльовувати, прочищаючи горло; плювати мокротинням»
псл. xarkati, похідне утворення від вигуку xr-r-, який імітує характерні хрипи гортані;
інший ступінь вокалізму в дієслові хо́ркати;
р. ха́ркать, бр. ха́ркаць, п. charkać, charczeć, ч. chrkati, chrčat', chrčeti, слц. chrcat', вл. korčeć, нл. charchaś, charcaś, болг. хра́чам, схв. хра́кати, хр́кати, слн. hŕkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
харк
харка́тий
харка́ч
харкачки́
«плювки»
ха́ркіт
харкота́ти
харкоти́на
харкоти́ння
харкоті́ти
харкотови́нє
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ха́ркаць | білоруська |
хра́чам | болгарська |
korčeć | верхньолужицька |
charchaś | нижньолужицька |
charcaś | нижньолужицька |
charkać | польська |
charczeć | польська |
xarkati | праслов’янська |
ха́ркать | російська |
хра́кати | сербохорватська |
chrcat' | словацька |
hŕkati | словенська |
хр́кати | українська |
chrkati | чеська |
chrčat' | чеська |
chrčeti | чеська |
xr-r- | ? |
хо́ркати | ? |
харка́вити «гаркавити»
фонетичний варіант слова гарка́вити, що виник, можливо, під впливом ха́ркати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гарка́вити | ? |
ха́ркати | ? |
хря́кати «харкати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до ха́ркати зі звичайною для таких слів нестійкістю вокалізму (пор. кря́кати – ка́ркати);
зіставляється з лит. krañkšti «харкати», krañkti «каркати»;
р. [хра́кать] «харкати», др. охракъ «харкотиння», п. chrząkać «відкашлюватися; рохкати», [сhrąkać] «тс.», ч. chrkati «харкати», слц. chrákat’ «тс.», вл. khrachać «харкати; чхати», нл. chŕachaś «тс.», болг. хра́кам «харкаю», хра́ча «тс.», схв. хра́кати «харкати», слн. hŕkati «відкашлюватися», стсл. хракати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прохра́кати
«обхаркати»
хряк
хря́ки
хрякоти́ння
«харкотиння»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хра́кам «харкаю» | болгарська |
khrachać «харкати; чхати» | верхньолужицька |
охракъ «харкотиння» | давньоруська |
krañkšti «харкати» | литовська |
chŕachaś «тс.» | нижньолужицька |
chrząkać «відкашлюватися; рохкати» | польська |
хра́кать «харкати» | російська |
хра́кати «харкати» | сербохорватська |
chrákat' «тс.» | словацька |
hŕkati «відкашлюватися» | словенська |
хракати | старослов’янська |
сhrąkać «тс.» | українська |
хра́ча «тс.» | українська |
chrkati «харкати» | чеська |
ха́ркати (пор. кря́кати -- ка́ркати) | ? |
krañkti «каркати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України