ХАРИТОН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з грецької мови;

гр. Χαριτων «щедрий, який дарує милості» походить від χάρις (род. в. χάριτος) «принада, краса, чарівність»;

співвідносне з жіночим іменем Хари́та;

р. болг. Харито́н, бр. Харыто́н;

загальноприйнятої етимології не має;

найімовірніше, пов’язане з ха́рий «гидкий, бридкий»;

розглядалося як переосмислена демінутивна форма власного імені Ха́ря від Харито́н (Фасмер IV 225), пояснювалося як фонетична видозміна первіснішого уха́ря від у́хо, тобто ха́ря, власне, «вухаста маска» (Трубачев ЭИРЯ III 49–50);

безпідставні зіставлення з п. szkarada «гидке обличчя, харя», каш. szarodny (Горяев 395), з лат. cara «обличчя, голова» ‹ гр. ϰάρᾱ «голова, обличчя» (Gamillscheg 216; Meyer-Lübke REW 159);

р. ха́ря «тс.», ха́рий «виродок, потвора», бр. ха́ра;