ХАРАПУДИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
харапу́дитися «злякано кидатися вбік, назад (про коней, волів і т. ін.); перен. боятися, сахатися»
припускається праслов’янське складне утворення *xaropǫditi (sę) з основи прикметника xarъjü (пор. слн. harè, род. в. -åta «шкапа») і дієслова pǫditi(sę) «лякатися»;
р. [харапу́жить] «сердитися, бути сердитим», [харапу́житься] «гороїжитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
харапу́дливий
«лякливий, боязкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| харапу́жить «сердитися, бути сердитим» | російська |
| харапу́житься «гороїжитися» | українська |
| pǫditi(sę) «лякатися» (sę)(пор. слн. harè, род. в. -åta «шкапа») | ? |
накропу́дитися «злісно виставитися»
афективне утворення, можливо, пов’язане з харапу́дитися «злякано кидатися» (про коней);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| харапу́дитися «злякано кидатися» (про коней) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України