ХАРАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
гара́м «скотина, худоба»
запозичення з молдавської або румунської мови;
молд. карам «шкапа», рум. hárám «тс.; проклятий, відкинутий», очевидно, запозичені з турецької мови;
тур. haram «заборонене, нечисте», як і крим.-тат, харам, полов, балкар. Xaram «тс.», походить від ар. hárám «заборонене, священне»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hárám «заборонене, священне» | арабська |
| Xaram «тс.» | балкарська |
| карам «шкапа» | молдавська |
| hárám «тс.; проклятий, відкинутий» | румунська |
| haram «заборонене, нечисте» | турецька |
| харам | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України