ХАРАКТЕРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хара́ктер «сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис; вдача»
запозичене з грецької мови (можливо, через посередництво латинської; пор. лат. charaktēr «тавро, клеймо, відбиток»);
гр. χαραϰτήρ «тавро, відбиток, різець, вирізаний знак; стиль мови; індивідуальна особливість людини» пов’язане з χαράσσω «гострити, точити, дряпати», що вважається запозиченням із семітських мов (найімовірніше, з гебрайської), пор. гебр. ḥārásh «вирізьблений, зораний», ḥārath «різьбити», арам. ḥăráth «орати», ар. ḥáratha, еф. ḥarása «орати», ак. erēshu «обробляти землю»;
р. болг. хара́ктер, бр. хара́ктар, п. ч. слц. вл. charakter, м. характер, схв. хара̀ктер, стсл. характиръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хара́ктерець
характериза́ція
характеризува́ти(ся)
характери́стика
характери́стка
«характеристика»
характери́чний
хара́кте́рний
характеръ
«спосіб письма, лічби, (мн.) чаклунські знаки»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| erēshu «обробляти землю» | аккадська |
| ḥáratha | арабська |
| ḥăráth «орати» | арамейська |
| хара́ктар | білоруська |
| хара́ктер | болгарська |
| charakter | верхньолужицька |
| ḥārásh «вирізьблений, зораний» | гебрайська |
| χαραϰτήρ «тавро, відбиток, різець, вирізаний знак; стиль мови; індивідуальна особливість людини» | грецька |
| ḥarása «орати» | ефіопська |
| характер | македонська |
| charakter | польська |
| хара́ктер | російська |
| хара̀ктер | сербохорватська |
| charakter | словацька |
| характиръ | старослов’янська |
| charakter | чеська |
| χαράσσω «гострити, точити, дряпати» | ? |
| ḥārásh «вирізьблений, зораний» | ? |
| ḥārath «різьбити» | ? |
характе́рник «чаклун, чарівник»
пов’язане з хара́ктер;
виникло з давнішого значення «спосіб письма, шрифт, літера, чаклунські рисочки, знаки», звідки характе́рник власне «чорнокнижник, спеціаліст із чорної магії»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
характе́рництво
«чарування, чаклунство»
характерни́чити
«чарувати, чаклувати»
характе́рство
«тс.»
характе́рствувати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хара́ктер | ? |
| значення «спосіб письма, шрифт, літера, чаклунські рисочки, знаки» | ? |
| характе́рник «чорнокнижник, спеціаліст із чорної магії» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України