ХАРАКТЕРНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
характе́рник «чаклун, чарівник»
пов’язане з хара́ктер;
виникло з давнішого значення «спосіб письма, шрифт, літера, чаклунські рисочки, знаки», звідки характе́рник власне «чорнокнижник, спеціаліст із чорної магії»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
характе́рництво
«чарування, чаклунство»
характерни́чити
«чарувати, чаклувати»
характе́рство
«тс.»
характе́рствувати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хара́ктер | ? |
| значення «спосіб письма, шрифт, літера, чаклунські рисочки, знаки» | ? |
| характе́рник «чорнокнижник, спеціаліст із чорної магії» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України