ХАПЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
хапло́ «бур’ян»
імовірно, експресивне утворення від псл. xabъ «поганий», звідки також [хаба́з] «зарості бур’яну», [хабла́з] «хворост», ч. [chab] «гілка; гілка з листям; бадилля», п. [chabie] «хмиз, гілля»;
можливий вплив дієслова хапа́ти, пор. болг. ха́пка «ковток, шматок», р. [хапо́к] «жмут, снопик льону»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ха́пка «ковток, шматок» | болгарська |
| chabie «хмиз, гілля» | польська |
| xabъ «поганий» | праслов’янська |
| хапо́к «жмут, снопик льону» | російська |
| chab «гілка; гілка з листям; бадилля» | чеська |
| хаба́з «зарості бур’яну» | ? |
| хабла́з «хворост» | ? |
| хапа́ти | ? |
| ха́пка «ковток, шматок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України