ХАНШІ — ЕТИМОЛОГІЯ
хан «титул феодальних правителів у тюркських і монгольських народів»
запозичення з тюркських мов;
тур. уйг. джаг. xan «хан, володар, султан», тат. kan виникли внаслідок стягнення дтюрк. kakan, що через посередництво монгольської мови (монг. kagan «володар») запозичене з китайської;
р. бр. болг. м. хан, др. канъ, ханъ, п. chan, ч. chán, ст. kám, kán, слц. chán, схв. xа̑н, слн. kán;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хани́ця
ха́нство
ханува́ти
ха́нша
«дружина хана»
ха́нщина
«ханські землі, Крим»
ханъ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хан | білоруська |
| хан | болгарська |
| канъ | давньоруська |
| kakan | давньотюркська |
| хан | македонська |
| chan | польська |
| хан | російська |
| н | сербохорватська |
| chán | словацька |
| kán | словенська |
| kan | татарська |
| xan «хан, володар, султан» | турецька |
| xan «хан, володар, султан» | уйгурська |
| ханъ | українська |
| chán | чеська |
| xan «хан, володар, султан» | ? |
| kám | ? |
| kán | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України