ХАМІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хам «зухвала, груба, нахабна людина»
пов’язувалося також з тур. ham «грубий, невихований» (Горяев 394, проти Фасмер IV 220);
гебр. Ḥām є іменем одного з трьох синів Ноя, за Біблією, проклятого батьком за неповагу до нього;
виникло внаслідок переосмислення власного імені Хам, запозиченого через церковнослов’янське та грецьке посередництво з гебрайської мови;
р. бр. хам, п. cham, ч. слц. chám, цсл. хамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хамло́
хамлю́га
ха́мний
«гордий, зарозумілий, пихатий»
хамри́ло
хамрій
ха́мство
хаму́ла
«неотеса, незграба, хам»
(Климчук ЛексПол)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хам | білоруська |
| Ḥām | гебрайська |
| cham | польська |
| хам | російська |
| chám | словацька |
| ham «грубий, невихований» | турецька |
| хамъ | церковнослов’янська |
| chám | чеська |
| Хам | ? |
гам (вигук, що імітує процес їди)
псл. (h)am;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до лтс. am (дит.) «їсти», ammât «тс.»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ham
ham
ham
hàm
(дит.), hamati
hamać
hamać
hamati
а́мкать
гам
га́мати
га́ми
«їсти»
(дит.)
га́мкати
хам
хам
ха́мам
ха́мкам
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гам | білоруська |
| хам | болгарська |
| ха́мам | болгарська |
| хамкам | болгарська |
| ham | верхньолужицька |
| hamać | верхньолужицька |
| am «їсти» (дит.) | латиська |
| ham | польська |
| hamać | польська |
| ам | російська |
| хам | російська |
| а́мкать | російська |
| hàm | словенська |
| hámati | словенська |
| ham | чеська |
| hamati | чеська |
| ammât «тс.» | ? |
гама́н
непереконливими є спроби пов’язати слово з біблійним ім’ям Гаман (Винер жСт. 1895 І 61), з гомза́ через гоманок (Фасмер І 391, 435);
запозичення з тюркських мов;
пор. чув. хаман «шкіряний мішок», крим.-тат. һәмиян «тс.», узб. хамен «торбинка для грошей, кишеня», уйг. һәмиян, ккалп. хамиян, каз. әмиян «тс.», туркм. хам «шкіра»;
р. гама́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гамане́ць
гамани́ло
гаманъ
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| әмиян «тс.» | казахська |
| хамиян | каракалпакська |
| һәмиян «тс.» | кримсько-татарська |
| гама́н | російська |
| хам «шкіра» | туркменська |
| хамен «торбинка для грошей, кишеня» | узбецька |
| һәмиян | уйгурська |
| хаман «шкіряний мішок» | чуваська |
| Гаман | ? |
| гомза́ | ? |
| гоманок | ? |
| хаман «шкіряний мішок» | ? |
шам (вигук на позначення човгання, тертя, невиразного мовлення, швидких і легких рухів із супровідним шумом)
звуконаслідувальне утворення;
припущення про зв’язок з р. хам (виг.) «про жадібне поїдання», укр. хамели́ти «насилу жувати» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 174) сумнівне;
р. ша́мать (розм.) «їсти», ша́мкать «говорити невиразно», бр. [шам] «тихий шурхіт», [ша́маць] «викликати шурхіт», шамаце́ць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ть
«шелестіти; торохтіти»
ша́мати
«шарудіти, шелестіти»
ша́мкати
«говорити невиразно; (рідк.) шарудіти, шелестіти»
(розм.)
шамки́й
шамоті́ти
«шелестіти»
шамотня́
«шелест, шурхіт; метушня»
шамотня́ва
«тс.»
шамті́ти
шамша́
«той, хто шамкає у розмові»
шамша́вий
«шумний, шарудливий, шелестливий»
шамше́нко
«син шамші»
шамши́ти
«шамотіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шам «тихий шурхіт» | білоруська |
| ша́маць «викликати шурхіт» | білоруська |
| шамаце́ць «тс.» | білоруська |
| хам «про жадібне поїдання» (виг.) | російська |
| ша́мать «їсти» (розм.) | російська |
| ша́мкать «говорити невиразно» | російська |
| хамели́ти «насилу жувати» | українська |
хам! «гам» (виг.)
паралельне до гам;
звуконаслідувальне утворення, що з’явилося внаслідок імітації гортанного шуму, який виникає при пожадливому хватанні їжі;
р. бр. болг. [хам], п. ч. вл. ham, слн. hàm;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хам | білоруська |
| хам | болгарська |
| ham | верхньолужицька |
| ham | польська |
| хам | російська |
| hàm | словенська |
| ham | чеська |
| гам | ? |
ха́млати «повільно, з великими труднощами жувати»
експресивне утворення звуконаслідувального характеру від вигуку хам! – Див. ще хам!2;
ч. [chamlat] «швидко ковтати, жадібно їсти», chamúlat’ «їсти з повним ротом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хаме́ли́ти
«тс.»
ха́мляти
«тс.»
хамну́ти
«гамнути, з’їсти, ковтнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chamlat «швидко ковтати, жадібно їсти»«їсти з повним ротом» | чеська |
| chamúlat' «швидко ковтати, жадібно їсти»«їсти з повним ротом» | чеська |
| хам | ? |
| ще | ? |
хамри́ло «неохайна, нечепурна людина»
експресивне утворення на основі пейоративного хам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хамрі́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хам | ? |
Хома́ (чоловіче ім’я)
гр. Θωμα̃ς «Фома» походить від гебр. tĕ’ōm «близнюк», спорідненого з арам. teōmā, ак. tu’amu, ta’umu, ар. tau’am «близнюк», які пов’язуються із семітською основою w-a-m «рахувати»;
запозичення з грецької мови;
р. Фома́, бр. Хама́, др. Фома, ч. Tomáš, слц. Tomaš, схв. Хома, слн. Tomaž, стсл. Фома;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́
Тома́
Тома́ш
Фома́
Фтома́
Хо́мка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tu'amu | аккадська |
| tau'am «близнюк» | арабська |
| t | арамейська |
| Хама́ | білоруська |
| tĕ'ōm «близнюк» | гебрайська |
| Θωμα̃ς «Фома» | грецька |
| Фома | давньоруська |
| Фома́ | російська |
| Хома | сербохорватська |
| Tomaš | словацька |
| Tomaž | словенська |
| Фома | старослов’янська |
| Tomáš | чеська |
| ta'umu | ? |
| w-a-m «рахувати» | ? |
хумила́ «їжа для худоби»
не зовсім ясне;
можливо, є експресивним утворенням на основі вигуку *хум, фонетичною видозміною вигуку хам, що імітує процес жування;
пор. і [ґа́мла́ти] «повільно, без апетиту їсти» Ж, [гомо́ляти] «їсти, жувати» ЛексПол;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *хум | ? |
| хам | ? |
| ґа́мла́ти «повільно, без апетиту їсти» | ? |
| гомо́ляти «їсти, жувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України