ХАМУЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хаму́ла «погана їжа, погана юшка ВеЗн, Нед, бурда О; страва з варених яблук і борошна; рідка варена картопля, заправлена смаженим борошном; страва із сушених вишень, зварених у рідкому тісті Корз»
для п. chamuła припускалося запозичення з лат. famulus (Brückner 176);
ч. [chamula] розглядається як суфіксальне утворення від chamati «ковтати», [chamúl’at’] «жадібно їсти» (Machek ESJČ 196);
запозичення із західнослов’янських мов;
п. [chamuła, famuła] «картопляне пюре», ч. слц. [chamula] «страва картопляна, борошняна або овочева»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захаму́лити
розхаму́лити
«розвести водою (молоко)»
хму́ла
«погана юшка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
famulus | латинська |
chamuła | польська |
chamuła «картопляне пюре» | польська |
famuła «картопляне пюре» | польська |
chamula «страва картопляна, борошняна або овочева» | словацька |
chamula | чеська |
chamati «ковтати» | чеська |
chamula «страва картопляна, борошняна або овочева» | чеська |
chamúl'at' «жадібно їсти» | ? |
га́му́з «м’якуш»
результат видозміни значення форм [гамуз] «залишки листя, огудиння на городі», [хамузиння] «тс.», відомих здебільшого у виразі побити на гамуз (на гамузє), під впливом форм [гамула] «невдала, густа їжа», [хамула] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хамуз
«каша»
хамузє
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гамуз «залишки листя, огудиння на городі» | ? |
хамузиння «тс.» | ? |
побити (на гамузє) | ? |
на (на гамузє) | ? |
гамуз (на гамузє) | ? |
гамула «невдала, густа їжа» | ? |
хамула «тс.» | ? |
гаму́ла «каша з яблук з медом; невдало густо зварена рідка їжа; напіврідка маса, що клекоче в сопках»
ар. hamľr «кисле тісто» пов’язане з дієсловом hamara «розчиняти (тісто)»;
очевидно, походить від тур. hamur «тісто, розчина; невдало спечений хліб», запозиченого з арабської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розхамулити
«розварити»
розхамуліти
«розваритись на бурду, розкипіти»
фамула
«дуже погана страва»
хамула
«дуже поганий суп; розварена овочева маса в страві Me»
хамуліти
«розкипати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hamľr «кисле тісто» | арабська |
hamur «тісто, розчина; невдало спечений хліб» | турецька |
hamara «розчиняти (тісто)» | ? |
хам «зухвала, груба, нахабна людина»
виникло внаслідок переосмислення власного імені Хам, запозиченого через церковнослов’янське та грецьке посередництво з гебрайської мови;
гебр. Ḥām є іменем одного з трьох синів Ноя, за Біблією, проклятого батьком за неповагу до нього;
пов’язувалося також з тур. ham «грубий, невихований» (Горяев 394, проти Фасмер IV 220);
р. бр. хам, п. cham, ч. слц. chám, цсл. хамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хамло́
хамлю́га
ха́мний
«гордий, зарозумілий, пихатий»
хамри́ло
хамрій
ха́мство
хаму́ла
«неотеса, незграба, хам»
(Климчук ЛексПол)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хам | білоруська |
Ḥām | гебрайська |
cham | польська |
хам | російська |
chám | словацька |
ham «грубий, невихований» | турецька |
хамъ | церковнослов’янська |
chám | чеська |
Хам | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України