ХАМУЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

хаму́ла «погана їжа, погана юшка ВеЗн, Нед, бурда О; страва з варених яблук і борошна; рідка варена картопля, заправлена смаженим борошном; страва із сушених вишень, зварених у рідкому тісті Корз»

для п. chamuła припускалося запозичення з лат. famulus (Brückner 176);
ч. [chamula] розглядається як суфіксальне утворення від chamati «ковтати», [chamúl’at’] «жадібно їсти» (Machek ESJČ 196);
запозичення із західнослов’янських мов;
п. [chamuła, famuła] «картопляне пюре», ч. слц. [chamula] «страва картопляна, борошняна або овочева»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

захаму́лити
розхаму́лити «розвести водою (молоко)»
хму́ла «погана юшка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
famulus латинська
chamuła польська
chamuła «картопляне пюре» польська
famuła «картопляне пюре» польська
chamula «страва картопляна, борошняна або овочева» словацька
chamula чеська
chamati «ковтати» чеська
chamula «страва картопляна, борошняна або овочева» чеська
chamúl'at' «жадібно їсти» ?

га́му́з «м’якуш»

результат видозміни значення форм [гамуз] «залишки листя, огудиння на городі», [хамузиння] «тс.», відомих здебільшого у виразі побити на гамуз (на гамузє), під впливом форм [гамула] «невдала, густа їжа», [хамула] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хамуз «каша»
хамузє «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гамуз «залишки листя, огудиння на городі» ?
хамузиння «тс.» ?
побити (на гамузє) ?
на (на гамузє) ?
гамуз (на гамузє) ?
гамула «невдала, густа їжа» ?
хамула «тс.» ?

гаму́ла «каша з яблук з медом; невдало густо зварена рідка їжа; напіврідка маса, що клекоче в сопках»

ар. hamľr «кисле тісто» пов’язане з дієсловом hamara «розчиняти (тісто)»;
очевидно, походить від тур. hamur «тісто, розчина; невдало спечений хліб», запозиченого з арабської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розхамулити «розварити»
розхамуліти «розваритись на бурду, розкипіти»
фамула «дуже погана страва»
хамула «дуже поганий суп; розварена овочева маса в страві Me»
хамуліти «розкипати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hamľr «кисле тісто» арабська
hamur «тісто, розчина; невдало спечений хліб» турецька
hamara «розчиняти (тісто)» ?

хам «зухвала, груба, нахабна людина»

виникло внаслідок переосмислення власного імені Хам, запозиченого через церковнослов’янське та грецьке посередництво з гебрайської мови;
гебр. Ḥām є іменем одного з трьох синів Ноя, за Біблією, проклятого батьком за неповагу до нього;
пов’язувалося також з тур. ham «грубий, невихований» (Горяев 394, проти Фасмер IV 220);
р. бр. хам, п. cham, ч. слц. chám, цсл. хамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хамло́
хамлю́га
ха́мний «гордий, зарозумілий, пихатий»
хамри́ло
хамрій
ха́мство
хаму́ла «неотеса, незграба, хам» (Климчук ЛексПол)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хам білоруська
Ḥām гебрайська
cham польська
хам російська
chám словацька
ham «грубий, невихований» турецька
хамъ церковнослов’янська
chám чеська
Хам ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України