ХАМНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
хам «зухвала, груба, нахабна людина»
виникло внаслідок переосмислення власного імені Хам, запозиченого через церковнослов’янське та грецьке посередництво з гебрайської мови;
гебр. Ḥām є іменем одного з трьох синів Ноя, за Біблією, проклятого батьком за неповагу до нього;
пов’язувалося також з тур. ham «грубий, невихований» (Горяев 394, проти Фасмер IV 220);
р. бр. хам, п. cham, ч. слц. chám, цсл. хамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хамло́
хамлю́га
ха́мний
«гордий, зарозумілий, пихатий»
хамри́ло
хамрій
ха́мство
хаму́ла
«неотеса, незграба, хам»
(Климчук ЛексПол)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хам | білоруська |
Ḥām | гебрайська |
cham | польська |
хам | російська |
chám | словацька |
ham «грубий, невихований» | турецька |
хамъ | церковнослов’янська |
chám | чеська |
Хам | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України