ХАМЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

хам «зухвала, груба, нахабна людина»

виникло внаслідок переосмислення власного імені Хам, запозиченого через церковнослов’янське та грецьке посередництво з гебрайської мови;
гебр. Ḥām є іменем одного з трьох синів Ноя, за Біблією, проклятого батьком за неповагу до нього;
пов’язувалося також з тур. ham «грубий, невихований» (Горяев 394, проти Фасмер IV 220);
р. бр. хам, п. cham, ч. слц. chám, цсл. хамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хамло́
хамлю́га
ха́мний «гордий, зарозумілий, пихатий»
хамри́ло
хамрій
ха́мство
хаму́ла «неотеса, незграба, хам» (Климчук ЛексПол)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хам білоруська
Ḥām гебрайська
cham польська
хам російська
chám словацька
ham «грубий, невихований» турецька
хамъ церковнослов’янська
chám чеська
Хам ?

хамни́к «хабник, чагарник»

очевидно, фонетична видозміна первісного [хабни́к] під впливом [хаму́з] «дрізки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хамло́ «гілля, хмиз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хабни́к «дрізки» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України