ХАМЕЛЕОН — ЕТИМОЛОГІЯ
хамелео́н «різновид невеликої ящірки, яка має здатність змінювати своє забарвлення під впливом зовнішніх причин; перен. безпринципна людина»
запозичене з грецької мови (можливо, через посередництво латинської; пор. лат. chamaeleon);
гр. χαμαιλέων «хамелеон», букв. «лев на землі» (можливо, семітсько-аккадська калька), утворене з іменників χαμαί «на землі» (дав. в. від χϑών «земля»), що відповідає лат. humus «земля», псл. *zemja, укр. земля́, і λέων «лев»;
р. бр. болг. хамелео́н, п. kameleon, chameleon, ч. слц. chameleîn, вл. chameleon, м. хамелео́н, камелеон, схв. хамелѐо̄н, камелѐо̄н, слн. kamåleоn;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хамелео́н | білоруська |
| хамелео́н | болгарська |
| chameleon | верхньолужицька |
| χαμαιλέων «хамелеон» | грецька |
| humus «земля» | латинська |
| хамелео́н | македонська |
| kameleon | польська |
| chameleon | польська |
| *zemja | праслов’янська |
| хамелео́н | російська |
| н | сербохорватська |
| chameleîn | словацька |
| kamåleоn | словенська |
| земля́ | українська |
| камелеон | українська |
| н | українська |
| chameleîn | чеська |
| χαμαί «на землі» (дав. в. від χϑών «земля») | ? |
| λέων «лев» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України