ХАЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ха́ла «плетена булка видовженої форми»

запозичення з мови ідиш;
ід. xále «єврейська булка» походить від гебр. ḥаllāh «суботній білий хліб»;
р. ха́ла, бр. ха́ла́, п. chała, ч. challa;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ха́ла́ білоруська
ḥаllāh «суботній білий хліб» гебрайська
xále «єврейська булка» ідиш
chała польська
ха́ла російська
challa чеська

алло́ «ей; слухаю (по телефону)»

можливо, укр. галло́, гальо́, як і п. halo, ч. haló, схв. хȁлō, з’явилися внаслідок контамінації з англ. hallo «галло, здрастуй» або цілком зводяться до нього;
фр. allô, вперше вжите в кінці XIX ст., штучно утворене з вигуку allons «ну»;
недавнє запозичення з французької мови;
р. алло́, бр. ало́, п. вл. halo, ч. слц. haló, болг. ха́ло, а́ло́, м. ало, схв. хȁлō, àлō, слн. haló, àlo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

альо́
галло́
гальо́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hallo «галло, здрастуй» англійська
ало́ білоруська
ха́ло болгарська
halo верхньолужицька
ало македонська
halo польська
halo польська
алло́ російська
хȁлō сербохорватська
хȁлō сербохорватська
haló словацька
haló словенська
àlo словенська
галло́ українська
а́ло́ українська
àлō українська
allô французька
haló чеська
haló чеська
гальо́ ?
allons «ну» ?

галабу́рда «бешкет, бешкетник»

складне утворення, до якого входить вигуковий елемент гала-, що виступає також у виразах гала́й, га́лас, галу́-балу́, та іменник бу́рда «бешкет, бешкетник»;
у російській мові набуло відмінного значення, очевидно, в результаті зближення з [хал] «дешевинка», [халово́й] «дешевий; дурний»;
менш переконливе виведення галабу́рда від уг. herdeburdi «вітрогон» (Malinowski Rozprawy 17, 22);
р. [халабу́рда] «роззява, нехлюй», [халабру́да] «тс.», п. hałaburda «бешкет, бешкетник», [haraburda] «тс.» (з укр.), ч. haraburdí «ганчір’я», ст. haraburda, слц. [halaburda] «неспокійна людина; ганчір’я»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

галабу́рдити
галабу́рдник
галабу́рдство «бешкетництво»
галабушя́к «бешкетник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hałaburda «бешкет, бешкетник» польська
халабу́рда «роззява, нехлюй» російська
halaburda «неспокійна людина; ганчір’я» словацька
herdeburdi «вітрогон» угорська
халабру́да «тс.» українська
haraburda «тс.»укр.) українська
haraburdí «ганчір’я» чеська
гала- ?
гала́й ?
га́лас ?
галу́-балу́ ?
бу́рда «бешкет, бешкетник» ?
хал «дешевинка» ?
халово́й «дешевий; дурний» ?
галабу́рда ?
haraburda ?

халаса́ти «жадібно їсти, жерти»

можливо, пов’язане з болг. ха́ла «ненажера»;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

халасува́ти «тс.»
халасу́н «ласун»
халова́ти «їсти із задоволенням, смакувати»
ха́лус «ласун»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ха́ла «ненажера» болгарська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України