ХАЛЕПИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ха́ле́па «прикра подія; неприємність»
запозичення з грецької мови;
гр. χαλεπά (мн.) «труднощі, тягар», χαλεπός «важкий, обтяжливий, болісний» етимологічно неясні;
необґрунтоване припущення про спорідненість з р. халу́й «тина», схв. ха̏ла «бруд», вірм. xil «брудний» (‹*khēlo-) (Petersson IF 43, 77, проти Фасмер IV 217–218);
припускався також корінь *lěp-/lip- при експресивному префіксі ха- і зближувалося з р. [ша́лепа] «негода, сльота», бр. [ша́ліпа] «тс.» (ЭССЯ 8, 14);
р. [ха́лепа], бр. ха́лепа, [ха́ліпа] «сніг із дощем, сльота»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ха́леп
ха́лепа
ха́лєпа
«негода, непогода»
ха́липа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ша́ліпа «тс.» | білоруська |
| ха́лепа | білоруська |
| xil «брудний» (‹*khēlo-) | вірменська |
| χαλεπά «труднощі, тягар» (мн.) | грецька |
| халу́й «тина» | російська |
| ша́лепа «негода, сльота» | російська |
| ха́лепа | російська |
| ха̏ла «бруд» | сербохорватська |
| ха́ліпа «сніг із дощем, сльота» | українська |
| χαλεπός «важкий, обтяжливий, болісний» | ? |
| ха- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України