ХАЛАШТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
халашува́ти «каструвати»
очевидно, експресивна видозміна дієcлова холости́ти «каструвати тварин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
халаштан
«кастрат»
халашта́ти
«тс.»
халашту́н
«той, хто каструє тварин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| холости́ти «каструвати тварин» | ? |
холости́ти «каструвати»
псл. *xolstiti, утворене від *xolstъ «холостий, неодружений»;
пов’язувалося з іє. *(s)kel-/(s)kol- «різати, сікти (відсікати)» зі зміною на слов’янському ґрунті початкових sk › ks › kx › x;
у такому разі споріднене з лит. skålti «колоти, розколювати, висікати (вогонь)», skìlti «розколотися, тріснути», гот. skilja «м’ясник», skalja «черепиця», дісл. ісл. skilja «відокремлювати; розподіляти, переривати», двн. skala «шкаралупа», н. Schale «оболонка, шкаралупа» (Черных II 349);
р. холости́ть «каструвати», бр. [халасці́ць];
Фонетичні та словотвірні варіанти
охоло́стати
«виснажити, втихомирити, приборкати, вгамувати»
ухоло́стати
«тс.»
халаша́ти
халашта́н
«кастрат»
халашта́ти
халашту́н
«тс.»
халашува́ти
холоста́ти
холощі́й
«кастратор»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| халасці́ць | білоруська |
| skilja «м’ясник» | готська |
| skala «шкаралупа» | давньоверхньонімецька |
| skilja «відокремлювати; розподіляти, переривати» | давньоісландська |
| *(s)kel-/(s)kol- «різати, сікти (відсікати)» | індоєвропейська |
| skilja «відокремлювати; розподіляти, переривати» | ісландська |
| skålti «колоти, розколювати, висікати (вогонь)» | литовська |
| Schale «оболонка, шкаралупа» | німецька |
| *xolstiti | праслов’янська |
| холости́ть «каструвати» | російська |
| *xolstъ «холостий, неодружений» | ? |
| skìlti «розколотися, тріснути» | ? |
| skalja «черепиця» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України