ХАЛАТНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
хала́т «довгополий просторий верхній одяг; легкий робочий одяг, який надягають поверх звичайного одягу»
запозичене з арабської мови через посередництво турецької;
тур. hıl’at «тс.» походить від ар. ḫil‘a (мн. ḫila‘) «почесний одяг, яким східні монархи нагороджували своїх підданих», утвореного від ḫala‘a «роздягатися; дарувати»;
р. бр. болг. хала́т, п. chałat, ч. слц. chalát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ха́лат
«фуфайка»
халати́на
халати́сько
«халат»
хала́тний
хала́тник
«той, хто носить халат»
хала́тність
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ḫil'a «почесний одяг, яким східні монархи нагороджували своїх підданих» (мн. ḫila‘) | арабська |
| хала́т | білоруська |
| хала́т | болгарська |
| chałat | польська |
| хала́т | російська |
| chalát | словацька |
| hıl'at «тс.» | турецька |
| chalát | чеська |
| ḫala'a «роздягатися; дарувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України