ХАЛАБУДА — ЕТИМОЛОГІЯ
халабу́да «убога оселя, хата; критий віз; конура, курінь, будка»
достовірної етимології не має;
розглядається як складне слово, утворене з основи хал- «дрібні гілки» (пор. укр. халу́ззя «гілки, хмиз») та слова бу́да «курінь, будка» (Львов ЭИРЯ I 1960, 33);
зіставлялося з халу́па, халу́га (Ильинский ИОРЯС 20/4, 163–164, проти Фасмер IV 256);
р. халабу́да, холобу́да, п. [chałabuda] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
халабу́дисько
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
chałabuda «тс.» | польська |
халабу́да | російська |
холобу́да | українська |
хал- «дрібні гілки» (пор. укр. халу́ззя «гілки, хмиз») | ? |
бу́да «курінь, будка» | ? |
халу́па | ? |
халу́га | ? |
хала́ш «шалаш»
фонетичний варіант слова шала́ш, що з’явився, можливо, під впливом халу́па, халабу́да;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хала́шник
«курінь, який роблять у полі або в дворі над погребом»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шала́ш | ? |
халу́па | ? |
халабу́да | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України