ХАЗЯЇНУ — ЕТИМОЛОГІЯ

хазя́їн «господар, власник якогось господарства, речей, майна і т. ін.»

тат. (мішарське) хузǝй «тс.», тур. hoca «учитель, професор; духовна особа, мулла», чув. xoźa, xuźa «господар», дтюрк. xoǯa походять від перс. xōja (xaуāja) «майстер; художник; учитель»;
запозичення з тюркських мов;
р. хозя́ин, бр. [хадзя́ін], др. ходзя, болг. хаза́ин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

охазяїнува́тися «завести господарство»
хажа́їн
хажа́й
хажа́йка
хажа́йствувати
хазяїнови́тий
хазяїнува́ти
хазяїнува́тий
хазя́й
хазя́йка
хазяйкови́тий
хазя́йли́вий
хазяйнови́тий
хазяйнови́то
хазяйнува́ти
хазяйови́тий
хазяйовли́вий
хазя́йсливий
хазя́йство
хазя́йський
хазя́йчик
хазя́йчин
хазяюва́ти
хозя́їн
хозяїнува́ти
хозя́йка
хозя́йство
хозя́йстливий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хадзя́ін білоруська
хаза́ин болгарська
ходзя давньоруська
xoǯa давньотюркська
xōja «майстер; художник; учитель» (xaуāja) перська
хозя́ин російська
хузǝй «тс.» (мішарське) татарська
hoca «учитель, професор; духовна особа, мулла» турецька
xoźa чуваська
xuźa «господар» ?

кажа́н «летюча миша, Vespertilio» (зоол.)

похідне утворення від [ко́жа] «шкіра»;
назва зумовлена тим, що роль крил у кажана виконують шкіряні перетинки;
у першому складі о перейшло в а під впливом наголошеного а наступного складу, як у словах бага́тий, хазя́їн, халя́ва;
р. кожа́н, [ко́жаник] «кажан», [ко́жаница], бр. кажа́н, п. [każan] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кажаненя́ «маля кажана»
кажа́нка «самка кажана»
кожа́н «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кажа́н білоруська
każan «тс.» польська
ко́жа «шкіра» російська
кожа́н російська
ко́жаник «кажан» російська
ко́жаница російська
бага́тий ?
хазя́їн ?
халя́ва ?

кала́ч

псл. kolačь «печений хліб круглої форми», похідне утворення від kolo «коло»;
пор. ч. (мор.) [koło] «калач, що дається челяді за службу», болг. [коло] «калач», р. [колесо́] «великий калач, круглий житній хліб», схв. [колак]=кòлāч, болг. [кола́к], кола́ч, м. колак «обрядовий хліб, яким запрошують на весілля; бублик»;
назву утворено відповідно до округлої форми печива, що мала первісно обрядове значення (коло як символ щастя);
зміна кореневого о в а відбулась перед наступним складом з наголошеним а, як у словах бага́тий, кажа́н, хазя́їн та ін;
припущення про запозичення форми з середньогрецького або романського джерела (Фасмер ГСЭ 3, 104; Bern. І 541; Karłowicz SWO 290; Korsch AfSlPh 9, 17–18) необґрунтовані;
р. кала́ч, кола́ч «круглий крендель, плетена булочка з білої муки», бр. кала́ч, др. колачь «тс.», п. kołacz «тс.; обрядовий весільний хліб круглої форми; макухи, збиті в круглу балабуху», ч. koláč «пиріг; [круглий очіпок]; (ст.) плата, нагорода, вид податку», слц. koláč «здобна булка, пиріг», вл. kołač «круглий білий хліб», нл. kółac «тс.», болг. кола́ч «обрядовий круглий хліб, перепічка», м. колач «тс.», схв. кòлāч «білий хліб у формі персня (обрядовий дар при відвідинах); перепічка; подарунок (за добру новину)», слн. koláč «білий круглий хліб (обрядовий); кругла плоска посудина для вина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кала́чиком
кала́чини «четвертий день весілля в Галичині, коли молоді дістають подарунки»
кала́чник «пекар»
кала́шник «тс.»
кола́ч «калач; варений овечий сир круглої форми; глиняна посудина на горілку у формі кола; перевесло»
колачи́ння «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кола́ч «круглий крендель, плетена булочка з білої муки» арабська
кала́ч білоруська
коло «калач» болгарська
кола́к болгарська
кола́ч болгарська
кола́ч «обрядовий круглий хліб, перепічка» болгарська
kołač «круглий білий хліб» верхньолужицька
колачь «тс.» давньоруська
колак «обрядовий хліб, яким запрошують на весілля; бублик» македонська
колач «тс.» македонська
kółac «тс.» нижньолужицька
kołacz «тс.; обрядовий весільний хліб круглої форми; макухи, збиті в круглу балабуху» польська
kolačь «печений хліб круглої форми» праслов’янська
kolo «коло» праслов’янська
колесо́ «великий калач, круглий житній хліб» російська
кала́ч російська
колак сербохорватська
кòлāч «білий хліб у формі персня (обрядовий дар при відвідинах); перепічка; подарунок (за добру новину)» сербохорватська
koláč «здобна булка, пиріг» словацька
koláč «білий круглий хліб (обрядовий); кругла плоска посудина для вина» словенська
koło «калач, що дається челяді за службу» (мор.) чеська
koláč «пиріг; [круглий очіпок]; (ст.) плата, нагорода, вид податку» чеська
бага́тий ?
кажа́н ?
хазя́їн ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України