ХАДЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
хаджі́ «почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки»
запозичення з турецької мови;
тур. hacı «паломник, прочанин (до Мекки)» походить від ар. ḥaǧǧ, мн. ḥaǧīǧ «тс.», утвореного від дієслова ḥaǧǧa «ходити на прощу», яке зіставляється з гебр. ḥagh «свято», ḥāghágh «ходити на прощу; святкувати»;
р. болг. хаджи́, бр. хаджы́, п. hadżi, схв. ха̀джи, слн. hádži;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ḥaǧǧ | арабська |
| хаджы́ | білоруська |
| хаджи́ | болгарська |
| ḥagh «свято» | гебрайська |
| hadżi | польська |
| хаджи́ | російська |
| ха̀джи | сербохорватська |
| hádži | словенська |
| hacı «паломник, прочанин (до Мекки)» | турецька |
| ḥaǧīǧ «тс.» | ? |
| ḥaǧǧa «ходити на прощу» | ? |
| ḥāghágh «ходити на прощу; святкувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України