ХАБАРНИЦТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
хаба́р «гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп»
запозичення з арабської мови за посередництвом турецької (тур. haber «повідомлення, вістка, новина»);
ар. ḫabar «тс.» пов’язане з ḫabara «дізнаватися»;
значення «підкуп» могло розвинутися на підставі значення «плата за повідомлення»;
р. хаба́р, бр. ха́бар, [ха́бары], п. [chabar, chabor], болг. хабе́р «вістка, повідомлення», м. абер «вістка», схв. ха̏бар, ха̏бер «вістка, чутка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хаба́ра
«хабар»
хаба́рина
«малий хабар; кожен хабар окремо»
хабарі́й
«хабарник»
хаба́рник
хаба́рництво
хаба́рничати
хаба́рство
хаборни́к
«маклер»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ḫabar «тс.» | арабська |
ха́бар | білоруська |
хабе́р «вістка, повідомлення» | болгарська |
абер «вістка» | македонська |
chabar | польська |
chabor | польська |
хаба́р | російська |
бар | сербохорватська |
ха́бары | українська |
бер «вістка, чутка» | українська |
ḫabara «дізнаватися» | ? |
значення «підкуп» | ? |
значення «плата за повідомлення» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України