ХАБАРНИЦТВО — ЕТИМОЛОГІЯ

хаба́р «гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп»

запозичення з арабської мови за посередництвом турецької (тур. haber «повідомлення, вістка, новина»);
ар. ḫabar «тс.» пов’язане з ḫabara «дізнаватися»;
значення «підкуп» могло розвинутися на підставі значення «плата за повідомлення»;
р. хаба́р, бр. ха́бар, [ха́бары], п. [chabar, chabor], болг. хабе́р «вістка, повідомлення», м. абер «вістка», схв. ха̏бар, ха̏бер «вістка, чутка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хаба́ра «хабар»
хаба́рина «малий хабар; кожен хабар окремо»
хабарі́й «хабарник»
хаба́рник
хаба́рництво
хаба́рничати
хаба́рство
хаборни́к «маклер»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ḫabar «тс.» арабська
ха́бар білоруська
хабе́р «вістка, повідомлення» болгарська
абер «вістка» македонська
chabar польська
chabor польська
хаба́р російська
бар сербохорватська
ха́бары українська
бер «вістка, чутка» українська
ḫabara «дізнаватися» ?
значення «підкуп» ?
значення «плата за повідомлення» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України