ХАБАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, пов’язане з псл. xabati «псувати» (ЭССЯ 8, 7), укр. оха́бити «зіпсувати», р. поха́бить «паскудити», поха́бный «паскудний, соромітний», що зводяться до псл. xabiti «псувати; різати, рубати» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 137–138), співвідносного з xabati;

сумнівною є думка про запозичення з гебрайської мови, пор. гебр. hā bâl «пан, господар, володар» (Karłowicz SWO 91);

р. [хаба́л, хаба́льник, ха́ба́лка, хаба́лда, хабу́ня, ха́била] «нахаба, бешкетник, забіяка», п. [chabal] «кавалер, зальотник, коханець»;