ФІСГАРМОНІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
фісгармо́нія (музичний інструмент)
запозичення з німецької мови;
н. Fisharmonium (Physharmonika) утворене з основ гр. φυ̃σα «ковальський міх», що зіставляється з псл. руха, укр. пиха́, і ἁρμονία «гармонія»;
р. фисгармо́ния, бр. фісгармо́нія, п. fіsharmonia, ч. fysharmonium, слц. fysharmonika, болг. фисхармо́ниум, схв. ха̀рмониj(ум), слн. harmónij;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фісгармо́нія | білоруська |
| фисхармо́ниум | болгарська |
| φυ̃σα «ковальський міх» | грецька |
| ἁρμονία «гармонія» | грецька |
| Fisharmonium | німецька |
| fіsharmonia | польська |
| руха | праслов’янська |
| фисгармо́ния | російська |
| ха̀рмониj(ум) (ум) | сербохорватська |
| fysharmonika | словацька |
| harmónij | словенська |
| пиха́ | українська |
| fysharmonium | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України