ФІОРД — ЕТИМОЛОГІЯ
фіо́рд «довга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами»
запозичення зі скандинавських мов, найвірогідніше, з норвезької;
норв. дат. шв. fjord «тс.» походить від дісл. fjǫrðr, якому відповідають нвн. Förde, Vörde «фіорд» і Furt «брід», споріднені з лат. portus «порт»;
р. фио́рд, фьорд, бр. фіёрд, п. fiord, ч. слц. вл. fjord, болг. фио́рд, м. фjорд, схв. фjо̏рд, слн. fjórd;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фе́рда
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фіёрд | білоруська |
| фио́рд | болгарська |
| fjord | верхньолужицька |
| fjǫrðr | давньоісландська |
| fjord «тс.» | датська |
| portus «порт» | латинська |
| фjорд | македонська |
| Förde | нововерхньонімецька |
| Vörde «фіорд» | нововерхньонімецька |
| Furt «брід» | нововерхньонімецька |
| fjord «тс.» | норвезька |
| fiord | польська |
| фио́рд | російська |
| фьорд | російська |
| фjо̏рд | сербохорватська |
| fjord | словацька |
| fjórd | словенська |
| fjord | чеська |
| fjord «тс.» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України