ФІЛОСОФСТВУЄТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
філосо́фія
запозичення з грецької мови;
гр. φιλοσοφία «любов до знання; філософія» пов’язане з φιλόσοφος «освічений, учений», утвореним з основ іменників φίλος «друг» і σοφία «наука, мудрість»;
р. болг. филосо́фия, бр. філасо́фія, др. философия, п. filozofia, ч. filosofie, слц. filosofia, вл. filozofija, м. филозофиjа, схв. филозоÁфиjа, слн. filozofíja, стсл. философиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
филoзoфи́cтa
филoзо́фiя
филозо́п
«мудрець»
(хвилозо́п)] Бі
филозо́ф
филозофи́чний
філозофі́ста
філо́соф
філосо́фіа
«мудрость, любленіє мудрости, любомудріє»
(1627)
філосо́фствувати
філосо́фський
філософува́ти
фільозо́фний
«мудрий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
філасо́фія | білоруська |
филосо́фия | болгарська |
filozofija | верхньолужицька |
φιλοσοφία «любов до знання; філософія» | грецька |
φιλόσοφος «освічений, учений» | грецька |
φίλος «друг» | грецька |
σοφία «наука, мудрість» | грецька |
философия | давньоруська |
филозофиjа | македонська |
filozofia | польська |
филосо́фия | російська |
филозòфиjа | сербохорватська |
filosofia | словацька |
filozofíja | словенська |
filosofie | чеська |
философиа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України