ФІЛОСОФСТВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
філосо́фія
запозичення з грецької мови;
гр. φιλοσοφία «любов до знання; філософія» пов’язане з φιλόσοφος «освічений, учений», утвореним з основ іменників φίλος «друг» і σοφία «наука, мудрість»;
р. болг. филосо́фия, бр. філасо́фія, др. философия, п. filozofia, ч. filosofie, слц. filosofia, вл. filozofija, м. филозофиjа, схв. филозоÁфиjа, слн. filozofíja, стсл. философиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
филoзoфи́cтa
филoзо́фiя
филозо́п
«мудрець»
(хвилозо́п)] Бі
филозо́ф
филозофи́чний
філозофі́ста
філо́соф
філосо́фіа
«мудрость, любленіє мудрости, любомудріє»
(1627)
філосо́фствувати
філосо́фський
філософува́ти
фільозо́фний
«мудрий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| філасо́фія | білоруська |
| филосо́фия | болгарська |
| filozofija | верхньолужицька |
| φιλοσοφία «любов до знання; філософія» | грецька |
| φιλόσοφος «освічений, учений» | грецька |
| φίλος «друг» | грецька |
| σοφία «наука, мудрість» | грецька |
| философия | давньоруська |
| филозофиjа | македонська |
| filozofia | польська |
| филосо́фия | російська |
| филозòфиjа | сербохорватська |
| filosofia | словацька |
| filozofíja | словенська |
| filosofie | чеська |
| философиа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України