ФІЛОЛОГ — ЕТИМОЛОГІЯ
філоло́гія
запозичення з латинської мови;
лат. philologia «любов до науки й літератури; літературно-наукові заняття» походить від гр. φιλολογία букв. «любов до слова», пов’язаного з φιλόλογος «той, що любить науки, вчений», утвореним з основ іменників φίλος «друг», яке переконливої етимології не має, і λόγος «слово, вчення, розповідь»;
р. болг. филоло́гия, бр. філало́гія, п. слц. filologia, ч. filologie, вл. filolog, м. филoлoгиja, схв. филолоÁгиja, слн. fіlologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
філо́лог
філоло́гъ
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
філало́гія | білоруська |
филоло́гия | болгарська |
filolog | верхньолужицька |
φιλολογία | грецька |
φιλόλογος «той, що любить науки, вчений» | грецька |
φίλος «друг» | грецька |
λόγος «слово, вчення, розповідь» | грецька |
philologia «любов до науки й літератури; літературно-наукові заняття» | латинська |
филoлoгиja | македонська |
filologia | польська |
филоло́гия | російська |
филолòгиja | сербохорватська |
filologia | словацька |
fіlologíja | словенська |
filologie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України