ФІЛОЛОГ — ЕТИМОЛОГІЯ

філоло́гія

запозичення з латинської мови;
лат. philologia «любов до науки й літератури; літературно-наукові заняття» походить від гр. φιλολογία букв. «любов до слова», пов’язаного з φιλόλογος «той, що любить науки, вчений», утвореним з основ іменників φίλος «друг», яке переконливої етимології не має, і λόγος «слово, вчення, розповідь»;
р. болг. филоло́гия, бр. філало́гія, п. слц. filologia, ч. filologie, вл. filolog, м. филoлoгиja, схв. филолоÁгиja, слн. fіlologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

філо́лог
філоло́гъ (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
філало́гія білоруська
филоло́гия болгарська
filolog верхньолужицька
φιλολογία грецька
φιλόλογος «той, що любить науки, вчений» грецька
φίλος «друг» грецька
λόγος «слово, вчення, розповідь» грецька
philologia «любов до науки й літератури; літературно-наукові заняття» латинська
филoлoгиja македонська
filologia польська
филоло́гия російська
филолòгиja сербохорватська
filologia словацька
fіlologíja словенська
filologie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України