ФІЛОГЕНІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
філогене́з «історичний розвиток як окремих видів і більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому»
запозичення з німецької мови;
термін н. Phylogenése утворив німецький біолог Е. Геккель (E. Haeckel, 1834–1919) з основ гр. φυ̃λον «рід, плем’я» (від φύειν «рости», спорідненого з псл. byti, укр. бу́ти) і γένεσις «походження», пов’язаного з γένάς «рід»;
р. филогене́з, бр. філагене́з, п. filogeneza, ч. fylogeneze, слц. вл. fylogeneza, болг. филогене́за, филогене́зис, схв. филогенеза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
філогенети́чний
філогені́я
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| філагене́з | білоруська |
| филогене́за | болгарська |
| филогене́зис | болгарська |
| fylogeneza | верхньолужицька |
| φυ̃λον «рід, плем’я» (від φύειν «рости», спорідненого з псл. byti, укр. бу́ти) | грецька |
| γένεσις «походження» | грецька |
| γένoς «рід» | грецька |
| φύειν | грецька |
| Phylogenése | німецька |
| filogeneza | польська |
| byti | праслов’янська |
| филогене́з | російська |
| филогенеза | сербохорватська |
| fylogeneza | словацька |
| бу́ти | українська |
| fylogeneze | чеська |
| Геккель | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України