ФІЛАРМОНІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
філармо́нія «концертна установа»
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. philharmonique «музичний», philharmonie «філармонія», н. Philharmonie «тс.», англ. philharmoniс «тс.; меломан» походять від іт. filarmonico «любитель музики», утвореного з компонентів fil- від гр. φιλέω «люблю», φίλος «друг, приятель» і armonico «гармонійний, милозвучний» від гр. ἁρμονιϰός «гармонійний»;
р. филармо́ния, бр. філармо́нія, п. слц. filharmonia, ч. filharmonie, вл. filharmonija, болг. филхармо́ния, м. филхармониjа, схв. филхармо̀ниjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
філармоні́йний
філармоні́чний
філгармоні́йний
філгармоні́чний
філгармо́нія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| philharmoniс «тс.; меломан» | англійська |
| філармо́нія | білоруська |
| филхармо́ния | болгарська |
| filharmonija | верхньолужицька |
| φιλέω «люблю» | грецька |
| φίλος «друг, приятель» | грецька |
| ἁρμονιϰός «гармонійний» | грецька |
| filarmonico «любитель музики» | італійська |
| armonico «гармонійний, милозвучний» | італійська |
| филхармониjа | македонська |
| Philharmonie «тс.» | німецька |
| filharmonia | польська |
| филармо́ния | російська |
| филхармо̀ниjа | сербохорватська |
| filharmonia | словацька |
| philharmonique «музичний» | французька |
| philharmonie «філармонія» | французька |
| filharmonie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України