ФІКТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
фі́кція «щось неіснуюче, вигадане»
запозичення з латинської мови;
лат. fictio «формування, утворення; вигадка, видумки» пов’язане з fingo «творю, формую, вигадую», спорідненим із псл. děža, укр. діжа́;
р. болг. фи́кция, бр. фі́кцыя, п. fikcja, ч. fikce, слц. fikcia, вл. fіkcija, м. фикциjа, схв. фѝкциjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фікти́вний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фі́кцыя | білоруська |
| фи́кция | болгарська |
| fіkcija | верхньолужицька |
| fictio «формування, утворення; вигадка, видумки» | латинська |
| fingo «творю, формую, вигадую» | латинська |
| фикциjа | македонська |
| fikcja | польська |
| děža | праслов’янська |
| фи́кция | російська |
| фѝкциjа | сербохорватська |
| fikcia | словацька |
| діжа́ | українська |
| fikce | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України