ФІЗИК — ЕТИМОЛОГІЯ
фі́зика
запозичення з латинської мови;
лат. physica «наука про природу» походить від гр. φῠσιϰή (ἐπιστήμη) «природознавство», букв. «природнича (наука)», жін. р. від φῠσιϰός «природний, природничий», похідного від φύσις «натура, природа», пов’язаного з φύω «росту, виникаю, стою», спорідненим із псл. byti, укр. бу́ти;
р. болг. м. фи́зика, бр. фі́зіка, п. fizyka, ч. слц. вл. fyzika, схв. фѝзика, слн. fízika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́зик
«лікар»
фі́зик
фізика́льний
фізи́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фі́зіка | білоруська |
фи́зика | болгарська |
fyzika | верхньолужицька |
φῠσιϰή «природознавство» (ἐπιστήμη) | грецька |
φῠσιϰός «природний, природничий» | грецька |
φῠσιϰός «природний, природничий» | грецька |
φύσις «натура, природа» | грецька |
φύω «росту, виникаю, стою» | грецька |
physica «наука про природу» | латинська |
фи́зика | македонська |
fizyka | польська |
byti | праслов’янська |
фи́зика | російська |
фѝзика | сербохорватська |
fyzika | словацька |
fízika | словенська |
бу́ти | українська |
fyzika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України