ФУЯРА — ЕТИМОЛОГІЯ
флоя́ра «сопілка»
запозичення зі східнороманських мов;
рум. flúier «сопілка, флояра», молд. флу́ер «тс.» неясного походження;
припускається зв’язок з лат. flābellum «віяло», що зводиться до іє. *bhle-/bhol- «надувати, набрякати», звідки, можливо, також псл. *bolna, укр. боло́на;
п. fujara;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флоє́ра
флоя́рний
флуя́ра
фльоє́ра
фльоя́ра
фльоя́рник
«тс.»
фуя́ра
фуя́ра
(1627)
фуя́рець
«флейтист»
фуя́рити
«говорити, робити дурниці Г; грати на сопілці Шейк»
фуя́рка
фуя́рник
«гравець на фуярі»
фуя́рош
«майстер, що робить флояри»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *bhle-/bhol- «надувати, набрякати» | індоєвропейська |
| flābellum «віяло» | латинська |
| флу́ер «тс.» | молдавська |
| fujara | польська |
| *bolna | праслов’янська |
| flúier «сопілка, флояра» | румунська |
| боло́на | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України