ФУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

англ. foot «фут; ступня» (сангл. fot, дангл. fōt) споріднене з н. Fuβ, дісл. fōtr, гот. fōtus, а також із дінд. pā́t, pā́dam «нога», ав. pad-, тох. А pe, тох. В pai, вірм. otn «тс.», гр. πάύς «нога, ступня», лат. pе̄s (род. в. pedis) «тс.», що зводяться до іє. основи *pē˘d-/pō˘d- «нога»;

запозичення з англійської мови;

р. бр. болг. фут, схв. фут;

можливо, пов’язане з [фу́тити] «дути, сопіти» від уг. звуконаслідувального дієслова fúj «дути, віяти»;

не зовсім ясне;

можливо, запозичення з угорської мови;

уг. fúj «дути, віяти» є звуконаслідувальним утворенням, успадкованим від спільноуральської епохи;

пор. манс. puw- «дути», хант. pŏ̯γ- «тс.», ерз. пувамс «дути», нен. пӯць «подути», що походять від урал. * ρuwз-/ρuγз- «дути»;

рум. fotă «фартух» походить від тур. fotá, futá «смугаста тканина; фартух; хусточка»;

запозичення з румунської мови;

п. fota, ч. слц. futa, болг. фута, схв. futa;

ст. фота «покривало» (XV ст.);

очевидно, слово звуконаслідувального походження, утворене за допомогою суфіксів -ав-иц(я) від вигуку фу-у (ху-у), який імітує шум хуртовини;

менш імовірний зв’язок з уг. fújni «дути, віяти», звідки укр. фуні́ти, фу́тити;

п. fujawa, fujawica, [chujawicа], ч. fujavice, слц. fujavica, fujačit’ «мести снігом», схв. hújati «вити (про море, вітер)»;