ФУРҐОН — ЕТИМОЛОГІЯ

фурго́н «критий віз із кінною запряжкою; автомобіль або причеп із закритим кузовом для перевезення вантажу»

запозичення з французької мови;
фр. fourgon (fourcon, furgon) «фургон, багажний вагон» походить від нар.-лат. *furico «інструмент руху», furicare «рухатися», власне, «рухатися, як злодій», пов’язаного з fūr «злодій», що споріднене з гр. φω̃ρ «тс.», φέρω «несу», лат. fero «тс.», вірм. buṙn «рука, кулак; сила», дінд. bhárati «несе, приносить; відбирає», псл. bьrati, укр. бра́ти;
р. бр. болг. м. фурго́н, п. ч. слц. furgon, схв. фу̀ргōн;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фурґо́н
фурго́нник
хурго́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фурго́н білоруська
фурго́н болгарська
buṙn «рука, кулак; сила» вірменська
φω̃ρ «тс.» грецька
φέρω «несу» грецька
bhárati «несе, приносить; відбирає» давньоіндійська
fero «тс.» латинська
фурго́н македонська
*furico «інструмент руху» народнолатинська
furicare «рухатися» народнолатинська
fūr «злодій» народнолатинська
furgon польська
bьrati праслов’янська
фурго́н російська
фу̀ргōн сербохорватська
furgon словацька
бра́ти українська
fourgon «фургон, багажний вагон» (fourcon, furgon) французька
furgon чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України