ФУРҐОН — ЕТИМОЛОГІЯ
фурго́н «критий віз із кінною запряжкою; автомобіль або причеп із закритим кузовом для перевезення вантажу»
запозичення з французької мови;
фр. fourgon (fourcon, furgon) «фургон, багажний вагон» походить від нар.-лат. *furico «інструмент руху», furicare «рухатися», власне, «рухатися, як злодій», пов’язаного з fūr «злодій», що споріднене з гр. φω̃ρ «тс.», φέρω «несу», лат. fero «тс.», вірм. buṙn «рука, кулак; сила», дінд. bhárati «несе, приносить; відбирає», псл. bьrati, укр. бра́ти;
р. бр. болг. м. фурго́н, п. ч. слц. furgon, схв. фу̀ргōн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фурґо́н
фурго́нник
хурго́н
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фурго́н | білоруська |
фурго́н | болгарська |
buṙn «рука, кулак; сила» | вірменська |
φω̃ρ «тс.» | грецька |
φέρω «несу» | грецька |
bhárati «несе, приносить; відбирає» | давньоіндійська |
fero «тс.» | латинська |
фурго́н | македонська |
*furico «інструмент руху» | народнолатинська |
furicare «рухатися» | народнолатинська |
fūr «злодій» | народнолатинська |
furgon | польська |
bьrati | праслов’янська |
фурго́н | російська |
фу̀ргōн | сербохорватська |
furgon | словацька |
бра́ти | українська |
fourgon «фургон, багажний вагон» (fourcon, furgon) | французька |
furgon | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України