ФУРИК — ЕТИМОЛОГІЯ

фу́рик «тачка»

запозичення зі словацької мови;
слц. fúrik є пестливо-демінутивною формою іменника fúra «підвода, віз із поклажею», який походить від н. Fuhre «віз, підвода», звідки також укр. фу́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фу́рік «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Fuhre «віз, підвода» німецька
fúrik «підвода, віз із поклажею» словацька
fúra словацька
фу́ра українська

ху́ра «віз»

запозичення з німецької мови;
н. Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») пов’язане з fŠhren «везти, вести», fahren «їхати; везти», спорідненим з гот. faran «мандрувати», дісл. дфриз. fаra, дангл. днн. fœ̄ran «тс.», гр. πόρος «переправа; прохід», περάω «переходжу, проникаю», лат. porta «брама, прохід», portus «гавань», стсл. пьрати «летіти»;
р. бр. фу́ра, [ху́ра], п. fura, ст. fora, ч. fůra, слц. fúra «віз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фу́ра
фу́рик «тачка; візок для дітей»
фу́рщи́к «тс.»
хву́ра «тс.»
хорова́ть
хурова́ть «візникувати»
хурува́ти «візникувати Г, навантажувати Пі»
хурува́тися «навантажувати на воза»
хурува́ття «навантажування на воза»
ху́рщи́к «візник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фу́ра білоруська
faran «мандрувати» готська
πόρος «переправа; прохід» грецька
fœ̄ran «тс.» давньоанглійська
fаra давньоісландська
fœ̄ran «тс.» давньонижньонімецька
fаra давньофризька
porta «брама, прохід» латинська
Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») німецька
fura польська
фу́ра російська
fúra «віз» словацька
пьрати «летіти» старослов’янська
ху́ра українська
fůra чеська
fŠhren «везти, вести» ?
fahren «їхати; везти» ?
περάω «переходжу, проникаю» ?
portus «гавань» ?
fora ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України