ФУНТОВИК — ЕТИМОЛОГІЯ
фунт «міра ваги; грошова одиниця ряду країн»
запозичення з німецької мови;
н. Pfund «фунт» (свн. pfund, двн. pfunt) споріднене з днн. снн. дфриз. дангл. дісл. дат. шв. гот. pund, англ. pound;
усі германські назви є спільним запозиченням з латинської мови;
лат. pondus «міра ваги» пов’язане з pendo «зважую; звисаю», етимологія якого непевна;
р. бр. болг. фунт, п. ч. слц. funt, схв. фу̑нта, слн. fúnt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фонт
фунтови́к
«гиря вагою в один фунт»
фунту́вка
«сорт груш з великими плодами»
хунт
хунті́вка
«сорт груш»
хунтівки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pound | англійська |
фунт | білоруська |
фунт | болгарська |
pund | готська |
pund | давньоанглійська |
pfunt | давньоверхньонімецька |
pund | давньоісландська |
pund | давньонижньонімецька |
pund | давньофризька |
pund | датська |
pondus «міра ваги» | латинська |
pendo «зважую; звисаю» | латинська |
Pfund «фунт» (свн. pfund, двн. pfunt) | німецька |
funt | польська |
фунт | російська |
фу̑нта | сербохорватська |
pfund | середньоверхньнімецька |
pund | середньонижньонімецька |
funt | словацька |
fúnt | словенська |
funt | чеська |
pund | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України