ФУКАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
фук «крик, лайка, докір»
звуконаслідувальне утворення від вигуку фу, що імітує шум при різкому видиху повітря;
р. бр. фук, п. fukać «лаяти, гудити», ч. fuk, foukati «віяти, лаяти», слц. fúkat’ «віяти, дути», вл. fukać «шмигляти, шурхати», нл. fukaś «дути, трубити», болг. фу́кам «відносити геть (вітром)», схв. фу̏ка «шелест, шум», слн. fúkati «нишпорити; пробігти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фу́кавиця
«хуртовина, метелиця»
фу́кати
«кричати; [дмухати, дути; віяти О]»
фу́катися
«лаятися, сваритися; [дутися О]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фук | білоруська |
| фу́кам «відносити геть (вітром)» | болгарська |
| fukać «шмигляти, шурхати» | верхньолужицька |
| fukaś «дути, трубити» | нижньолужицька |
| fukać «лаяти, гудити» | польська |
| фук | російська |
| фу̏ка «шелест, шум» | сербохорватська |
| fúkat' «віяти, дути» | словацька |
| fúkati «нишпорити; пробігти» | словенська |
| фу | українська |
| fuk «віяти, лаяти» | чеська |
| foukati «віяти, лаяти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України