ФРУНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
фронт «лінія розгортання військ, а також бойового зіткнення з ворогом»
запозичення з французької мови;
фр. front «лоб, чоло; перед; фронт» походить від лат. frōns (род. в. frontis) «тс.», яке мало первісне значення «те, що виступає, видається вперед» і зводиться до іє. *bhron-t- від *bhren- «виступати наперед», *bher-/bhor- «краяти», звідки також псл. borъ, *borda, *borna, укр. бір, борода́, борона́;
р. бр. болг. м. фронт, п. слц. front, ч. вл. fronta, схв. фро̏нта, слн. frónta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нефронтови́к
прифронто́ви́й
фронта́льний
фронтови́й
фронтови́к
фрунт
хронт
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фронт | білоруська |
фронт | болгарська |
fronta | верхньолужицька |
*bhron-t- «виступати наперед» | індоєвропейська |
*bhren- | індоєвропейська |
frōns «тс.» (род. в. frontis) | латинська |
фронт | македонська |
front | польська |
borъ | праслов’янська |
*borda | праслов’янська |
*borna | праслов’янська |
фронт | російська |
фро̏нта | сербохорватська |
front | словацька |
frónta | словенська |
бір | українська |
борода́ | українська |
борона́ | українська |
front «лоб, чоло; перед; фронт» | французька |
fronta | чеська |
*bher- / bhor- «краяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України