ФРОНТОН — ЕТИМОЛОГІЯ
фронто́н «верхня частина фасаду будинку, портика, колонади» (архіт.)
запозичене з італійської мови через посередництво французької;
іт. frontone «тс.» пов’язане з fronte «чоло; передня частина, фасад», яке походить від лат. frōns (род. в. frontis) «тс.»;
р. болг. фронто́н, бр. франто́н, п. ч. слц. fronton, схв. фронтон;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фронто́л
«причілок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| франто́н | білоруська |
| фронто́н | болгарська |
| frontone «тс.» | італійська |
| fronte «чоло; передня частина, фасад» | італійська |
| frōns «тс.» (род. в. frontis) | латинська |
| fronton | польська |
| фронто́н | російська |
| фронтон | сербохорватська |
| fronton | словацька |
| fronton | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України