ФРОНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
фронт «лінія розгортання військ, а також бойового зіткнення з ворогом»
запозичення з французької мови;
фр. front «лоб, чоло; перед; фронт» походить від лат. frōns (род. в. frontis) «тс.», яке мало первісне значення «те, що виступає, видається вперед» і зводиться до іє. *bhron-t- від *bhren- «виступати наперед», *bher-/bhor- «краяти», звідки також псл. borъ, *borda, *borna, укр. бір, борода́, борона́;
р. бр. болг. м. фронт, п. слц. front, ч. вл. fronta, схв. фро̏нта, слн. frónta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нефронтови́к
прифронто́ви́й
фронта́льний
фронтови́й
фронтови́к
фрунт
хронт
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фронт | білоруська |
| фронт | болгарська |
| fronta | верхньолужицька |
| *bhron-t- «виступати наперед» | індоєвропейська |
| *bhren- | індоєвропейська |
| frōns «тс.» (род. в. frontis) | латинська |
| фронт | македонська |
| front | польська |
| borъ | праслов’янська |
| *borda | праслов’янська |
| *borna | праслов’янська |
| фронт | російська |
| фро̏нта | сербохорватська |
| front | словацька |
| frónta | словенська |
| бір | українська |
| борода́ | українська |
| борона́ | українська |
| front «лоб, чоло; перед; фронт» | французька |
| fronta | чеська |
| *bher- / bhor- «краяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України