ФРАНЦУЗЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

хром «твердий сріблястий метал» (хім.)

запозичення із західноєвропейських мов (н. Chrom, фр. англ. chrome «хром»);
термін утворив у 1797 р. французький хімік Н. Воклен (N. L. Vauquelin, 1763–1829), який відкрив цей елемент, від гр. χρω̃μα (род. в. χρώματος) «поверхня тіла, шкіра; колір шкіри; фарба, колір», пов’язаного з χρόα «поверхня шкіри, колір шкіри, обличчя», χρώζω «торкатися, фарбувати», що зводяться до іє. *ghrōu-, *ghrō- «терти, мазати»;
р. бр. болг. м. хром, п. вл. chrom, ч. chrom, chrîm, слц. chrîm, схв. хроˇм, слн. krîm;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хромати́зм (фіз., муз.)
хрома́тика
хромати́чний
хромі́т
хромува́льний
хромува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хром білоруська
хром болгарська
chrom верхньолужицька
χρω̃μα «поверхня тіла, шкіра; колір шкіри; фарба, колір» (род. в. χρώματος) грецька
*ghrōu- індоєвропейська
хром македонська
Воклен німецька
chrom польська
французький російська
хром російська
хро сербохорватська
chrîm словацька
krîm словенська
chrom чеська
chrîm чеська
χρόα «поверхня шкіри, колір шкіри, обличчя» ?
χρώζω «торкатися, фарбувати» ?
*ghrō- «терти, мазати» ?

циро́з «розростання в якомусь органі сполучної тканини, що порушує його функції»

запозичення з новолатинської медичної термінології;
нлат. cirrhosis утворив у 1805 р. французький лікар Р. Лаєннек (R. Laënnec, 1781–1826) від етимологічно нез’ясованого гр. ϰιρρός «лимонно-жовтий» з огляду на жовтавий колір печінки хворого на цироз;
р. цирро́з, бр. цыро́з, п. cyrroza, ч. cirîza (cirrhîsa), слц. cirhîza, болг. м. циро́за, схв. цироза;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цыро́з білоруська
циро́за болгарська
ϰιρρός «лимонно-жовтий» грецька
циро́за македонська
cirrhosis новолатинська
cyrroza польська
французький російська
Лаєннек російська
цирро́з російська
цироза сербохорватська
cirhîza словацька
cirîza (cirrhîsa) чеська

маргари́н (харчовий жир)

запозичення з французької мови;
фр. margarine «тс.; хімічна речовина, що міститься в жирах» утворене в 1836 р. французьким хіміком М.-Е. Шеврелем від margarique «маргаринова (кислота)», що походить від гр. μάργαρον «перлина, перламутр» (за кольором кислоти), спорідненого з сперс. marvārīt «перлина», нперс. marvārīδ «тс.», дінд. mañjaram «пуп’янок; перлина», mañjarī «тс.»;
р. болг. м. маргари́н, бр. маргары́н, п. margaryna, ч. слц. margarin, вл. margarina, схв. маргàрӣн, слн. margarína;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маргары́н білоруська
маргари́н болгарська
margarina верхньолужицька
μάργαρον «перлина, перламутр» (за кольором кислоти) грецька
mañjaram «пуп’янок; перлина» давньоіндійська
маргари́н македонська
margaryna польська
французьким російська
маргàрӣн сербохорватська
marvārīt «перлина» середньоперська
margarin словацька
margarína словенська
margarine «тс.; хімічна речовина, що міститься в жирах» французька
margarin чеська
Шеврелем від margarique «маргаринова (кислота)» ?
marvārīδ «тс.» ?
mañjarī «тс.» ?
маргари́н ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України