ФРАНЦУЗЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хром «твердий сріблястий метал» (хім.)
запозичення із західноєвропейських мов (н. Chrom, фр. англ. chrome «хром»);
термін утворив у 1797 р. французький хімік Н. Воклен (N. L. Vauquelin, 1763–1829), який відкрив цей елемент, від гр. χρω̃μα (род. в. χρώματος) «поверхня тіла, шкіра; колір шкіри; фарба, колір», пов’язаного з χρόα «поверхня шкіри, колір шкіри, обличчя», χρώζω «торкатися, фарбувати», що зводяться до іє. *ghrōu-, *ghrō- «терти, мазати»;
р. бр. болг. м. хром, п. вл. chrom, ч. chrom, chrîm, слц. chrîm, схв. хроˇм, слн. krîm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хромати́зм
(фіз., муз.)
хрома́тика
хромати́чний
хромі́т
хромува́льний
хромува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хром | білоруська |
хром | болгарська |
chrom | верхньолужицька |
χρω̃μα «поверхня тіла, шкіра; колір шкіри; фарба, колір» (род. в. χρώματος) | грецька |
*ghrōu- | індоєвропейська |
хром | македонська |
Воклен | німецька |
chrom | польська |
французький | російська |
хром | російська |
хро | сербохорватська |
chrîm | словацька |
krîm | словенська |
chrom | чеська |
chrîm | чеська |
χρόα «поверхня шкіри, колір шкіри, обличчя» | ? |
χρώζω «торкатися, фарбувати» | ? |
*ghrō- «терти, мазати» | ? |
циро́з «розростання в якомусь органі сполучної тканини, що порушує його функції»
запозичення з новолатинської медичної термінології;
нлат. cirrhosis утворив у 1805 р. французький лікар Р. Лаєннек (R. Laënnec, 1781–1826) від етимологічно нез’ясованого гр. ϰιρρός «лимонно-жовтий» з огляду на жовтавий колір печінки хворого на цироз;
р. цирро́з, бр. цыро́з, п. cyrroza, ч. cirîza (cirrhîsa), слц. cirhîza, болг. м. циро́за, схв. цироза;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цыро́з | білоруська |
циро́за | болгарська |
ϰιρρός «лимонно-жовтий» | грецька |
циро́за | македонська |
cirrhosis | новолатинська |
cyrroza | польська |
французький | російська |
Лаєннек | російська |
цирро́з | російська |
цироза | сербохорватська |
cirhîza | словацька |
cirîza (cirrhîsa) | чеська |
маргари́н (харчовий жир)
запозичення з французької мови;
фр. margarine «тс.; хімічна речовина, що міститься в жирах» утворене в 1836 р. французьким хіміком М.-Е. Шеврелем від margarique «маргаринова (кислота)», що походить від гр. μάργαρον «перлина, перламутр» (за кольором кислоти), спорідненого з сперс. marvārīt «перлина», нперс. marvārīδ «тс.», дінд. mañjaram «пуп’янок; перлина», mañjarī «тс.»;
р. болг. м. маргари́н, бр. маргары́н, п. margaryna, ч. слц. margarin, вл. margarina, схв. маргàрӣн, слн. margarína;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
маргары́н | білоруська |
маргари́н | болгарська |
margarina | верхньолужицька |
μάργαρον «перлина, перламутр» (за кольором кислоти) | грецька |
mañjaram «пуп’янок; перлина» | давньоіндійська |
маргари́н | македонська |
margaryna | польська |
французьким | російська |
маргàрӣн | сербохорватська |
marvārīt «перлина» | середньоперська |
margarin | словацька |
margarína | словенська |
margarine «тс.; хімічна речовина, що міститься в жирах» | французька |
margarin | чеська |
Шеврелем від margarique «маргаринова (кислота)» | ? |
marvārīδ «тс.» | ? |
mañjarī «тс.» | ? |
маргари́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України