ФРАНК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
франк «грошова одиниця Франції, Бельгії, Швейцарії та деяких інших країн»
запозичення з французької мови;
фр. franc походить від слат. Francus, пов’язаного з написом Francorum rex «король франків», викарбуваним на золотій монеті, вперше відлитій у Франції в 1360 р;
р. бр. болг. франк, п. ч. слц. frank, схв. фра̏нк, слн. fránk;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| франк | білоруська |
| франк | болгарська |
| frank | польська |
| франк | російська |
| фра̏нк | сербохорватська |
| Francus | середньолатинська |
| frank | словацька |
| fránk | словенська |
| franc | французька |
| frank | чеська |
фра́нки «група західногерманських племен» (іст.)
запозичення з французької мови;
фр. franc «франк, представник племені франків» пов’язане з фр. ст. franc «вільний» і далі через слат. Francus «франк» з двн. Franko, дангл. Franca «тс.»;
назва Франції – France первісно означала «країна франків»;
р. болг. фра́нки, бр. фра́нкі, ч. Frankové, слц. Frankovia;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фра́нкі | білоруська |
| фра́нки | болгарська |
| Franca «тс.» | давньоанглійська |
| Franko | давньоверхньонімецька |
| фра́нки | російська |
| Francus «франк» | середньолатинська |
| Frankovia | словацька |
| franc «франк, представник племені франків» | французька |
| franc | французька |
| Frankové | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України