ФОТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
Фо́тій (чоловіче ім’я)
запозичене через церковнослов’янську і давньоруську мови з грецької;
гр. Φώτιάς походить від φω̃ς, φωτός «світло, сяйво, блиск»;
р. Фо́тий, бр. Фо́цій, др. Фотѣи, болг. Фо́ти(й), цсл. Фотіи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Фώтїй
(1627)
Фот
Фоти́на
Фоти́нія
Хоти́на
Хо́тій
Хо́тя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Фо́цій | білоруська |
| Фо́ти (й) | болгарська |
| Φώτιoς | грецька |
| φωτός «світло, сяйво, блиск» | грецька |
| φω̃ς | грецька |
| Фотѣи | давньоруська |
| Фо́тий | російська |
| Фотіи | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України