ФОСФОР — ЕТИМОЛОГІЯ
фо́сфор (хім.)
запозичення з латинської мови;
нлат. phosphorus «фосфор» продовжує лат. phosphorus «ранкова зоря», що походить від гр. φωσφόράς «тс.» (букв. «світлоносний»), яке є складним словом, утвореним з іменника φω̃ς, φοτός «світло» (‹ φάος «тс.»), спорідненого з дінд. bhāsati «світити, блищати, сяяти», bhāsá «світло, сяйво», псл. bělъ, укр. бі́лий, та прикметника -φόρος «несучий, супутній», спорідненого з лат. fero «несу», вірм. berem «тс.», дінд. bhárati «бере», псл. bьrati «брати», укр. бра́ти;
р. болг. м. фо́сфор, бр. фо́сфар, п. ч. слц. вл. fosfor, нл. fosforina, схв. фо̏сфор, слн. fósfor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підфосфори́н
фосфоризува́ти
фо́сфористий
фосфори́т
фосфори́тися
фосфори́чний
фосфори́чність
фосфорува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фо́сфар | білоруська |
фо́сфор | болгарська |
fosfor | верхньолужицька |
berem «тс.» | вірменська |
φωσφόρoς «тс.» (букв. «світлоносний») | грецька |
φοτός «світло» (‹ φάος «тс.») | грецька |
-φόρος «несучий, супутній» | грецька |
φω̃ς | грецька |
φάος | грецька |
bhāsati «світити, блищати, сяяти» | давньоіндійська |
bhāsūˊ «світло, сяйво» | давньоіндійська |
bhárati «бере» | давньоіндійська |
phosphorus «ранкова зоря» | латинська |
fero «несу» | латинська |
фо́сфор | македонська |
fosforina | нижньолужицька |
phosphorus «фосфор» | новолатинська |
fosfor | польська |
bělъ | праслов’янська |
bьrati «брати» | праслов’янська |
фо́сфор | російська |
фо̏сфор | сербохорватська |
fosfor | словацька |
fósfor | словенська |
бі́лий | українська |
бра́ти | українська |
fosfor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України