ФОРТЕПІАНО — ЕТИМОЛОГІЯ
фортепіа́но «струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно»
запозичення з італійської мови;
іт. forte-piano «тс.» утворене з антонімічних компонентів forte «гучний, сильний» (від лат. fortis «сильний») і piano «тихий; тихо»;
р. фортепиа́но, бр. фартэпія́на, п. fortepian, ч. слц. fortepiano, болг. пиа́но, м. схв. фортепиjа́но;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фортеп'я́н
фортеп'я́но
фортепіа́нник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фартэпія́на | білоруська |
| пиа́но | болгарська |
| forte-piano «тс.» | італійська |
| forte «гучний, сильний» (від лат. fortis «сильний») | італійська |
| piano «тихий; тихо» | італійська |
| фортепиjа́но | македонська |
| fortepian | польська |
| фортепиа́но | російська |
| фортепиjа́но | сербохорватська |
| fortepiano | словацька |
| fortepiano | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України