ФОРСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
форс «шик; [пиха, зарозумілість Шейк]»
запозичене з французької мови (можливо, частково через посередництво польської та німецької);
фр. force «міць, могутність, сила» походить від нлат. fortia, лат. fortis «міцний, сильний»;
р. бр. форс «шик», п. forsa «сила, міць; гроші», ч. force, слц. forsirovat’ «форсувати», болг. форси́рам, м. форси́ра, схв. форси́рати, слн. forsírati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фо́рса
«напруження, зусилля»
форси́ти
«чванитися»
форсува́ти
«прискорювати проходження, просувати; [чванитися Шейк]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| форс «шик» | білоруська |
| форси́рам | болгарська |
| fortis «міцний, сильний» | латинська |
| форси́ра | македонська |
| fortia | новолатинська |
| forsa «сила, міць; гроші» | польська |
| форс «шик» | російська |
| форси́рати | сербохорватська |
| forsirovat' «форсувати» | словацька |
| forsírati «тс.» | словенська |
| force «міць, могутність, сила» | французька |
| force | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України