ФОРНАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

фо́рналь «конюх; [батрак, найнятий паном з річним утриманням Корз]»

запозичення з польської мови;
п. fornal «конюх, наймит; гак на кінці дишла» походить від н. Vornagel, утвореного з прийменника vor- «перед» та іменника Nagel «цвях», спорідненого з англ. nail, дісл. nagl(i), гот. ganagljan «прибивати», які зводяться до іє. *оnogh-, *n̥gh-, *ongh- «цвях», звідки походять також дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «нога», гр. ὄνυξ «ніготь, кіготь», лат. unguis «тс.», прус. nage «нога», лит. nagа̀ «копито», лтс. nags «ніготь», псл. noga, укр. нога́;
назва цвяха на кінці дишла перенесена на назву фурмана (пор. зворотне: п. furmanek «візник» набуло значення «гак на кінці дишла»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

фірна́ль «кучер, конюх; залізний гак на кінці дишла»
форна́лька «робоча коняка»
форна́льки «упряжка на робочих конях»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nail англійська
ganagljan «прибивати» готська
ὄνυξ «ніготь, кіготь» грецька
áṅghriḥ давньоіндійська
amhriḥ «нога» давньоіндійська
nagl(i) давньоісландська
*оnogh- індоєвропейська
*n̥gh- індоєвропейська
*ongh- «цвях» індоєвропейська
unguis «тс.» латинська
nags «ніготь» латиська
nagа̀ «копито» литовська
Vornagel німецька
Nagel «цвях» німецька
fornal «конюх, наймит; гак на кінці дишла» польська
noga праслов’янська
nage «нога» прусська
нога́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України